Основними джерелами забруднення продуктів є повітряне середовище, продукти харчування, речовини, що використовуються у виробничій діяльності і побуті, а також секреція сальних і потових залоз. Всі забруднення можна розділити на три групи:

— нерозчинні забруднення: пісок, глина, цемент, сажа, оксиди металів та інші компоненти, які знаходяться в повітрі в результаті природних явищ, діяльності людини, викидів від підприємств і транспортних засобів;

— забруднювачі, розчинні в органічних розчинниках: мастила, смоли, лакофарбові матеріали, рослинні олії і тваринні жири, а також виділеннях сальних і потових залоз;

— забруднювачі, розчинні у воді, які утворюються з їжі, напоїв, секреції потових залоз (цукру, солей, сечовини, кислот, лугів, білків та ін.).

Основним результатом забруднення продуктів є зміна їх властивостей: зниження яскравості і чистоти кольору, погіршення гігієнічних властивостей, поява плям, неприємного запаху, інтенсивне руйнування. Забруднені вироби стають привабливими для молі і мікроорганізмів.

Забруднювачі, розміщені рівномірно по всьому виробу, називаються загальними, а ті, що утворюють окремі плями, називаються місцевими. Одяг особливо нерівномірно забруднюється, найбільше забруднення відбувається в місцях зіткнення зі шкірою: комірі, манжети рукавів, кишені, застібки. Волокнистий пил накопичується у внутрішніх швах і складках продуктів.

Забруднення виробів — здатність волокон матеріалу вбиратися з навколишнього середовища і утримувати різні речовини — залежить від властивостей і структури тканини, умов носіння. Синтетичні волокна акумулюють статичну електрику, що підвищує інтенсивність їх забруднення. Зі збільшенням тривалості носіння одягу збільшується маса забруднень на ньому, а ступінь їх фіксації збільшується.

Забруднення вирбів відбувається за рахунок електростатичних, хімічних і механічних факторів. Сукупний вплив цих факторів часто збільшує забруднення продуктів протягом декількох циклів: носок (забруднення) — хімчистка (прання) виробів.