Основними параметрами процесу прання, які необхідно враховувати при розробці технологічного процесу, є:

маса загрузки,

стадії процесу

температура

миючі засоби

час

полоскання

проміжні віджимання,

відбілювання

оздоблення (накрохмалювання)

Підвищення ступеня забруднення білизни вимагає зміни процесу прання за такими параметрами, як час обробки, миючі засоби, кількість стадій процесу, кількість полоскань, відбілювання.

Розглянемо докладно кожен параметр процесу прання

Вага виробів

Кожна пральна машина має номінальну вагу завантаження. Плануючи процес прання, необхідно враховувати, що кількість навантаження безпосередньо впливає на якість прання, силу механічного впливу на білизну і ймовірність її пошкодження. Не слід перевантажувати машину. З одного боку, перевантаження знижує механічний вплив на білизну і сприяє поганому проникненню миючої рідини в волокна тканин, а також ускладнює процес полоскання, з іншого — призводить до прискореного зносу обладнання. При пранні деяких груп білизни, таких як сильно забруднена білизна, спецодяг з синтетичних і змішаних матеріалів, білизна з махрових і об’ємних тканин, об’ємний модуль слід збільшити на 10 — 30%. Крім того, для поліпшення результатів мийки необхідно регулювати ступінь навантаження для різних видів техніки. Оптимальне співвідношення не більше — 100 г сухої білизни на 1 л обсягу барабана в залежності від його діаметра. При діаметрі барабана менше 1000 мм рекомендується навантаження — 56 г / л, від 1000 до 2000 мм — 72 г / л при більш ніж 2000 мм — 100 г / л.

Стадії процеса

Злегка забруднену білизну в більшості випадків можна якісно випрати при одноетапному процесі прання (1 цикл). Необхідність додаткових етапів миття може бути пов’язана з наступними причинами:

— видалення напіврозкладеного забруднювача;

— проведення підготовчих операцій з видалення плям і специфічних забруднень;

— ліквідація повторного осадження забруднюючих речовин;

— необхідність зміни температури і глибини занурення білизни і т.д.

Таким чином, середньо забруднена і сильно забруднена білизна вимагає двох-трьох етапів прання.

В процесі прання застосовуються різні рівні рідини в барабані машини (глибина занурення) або рідинний модуль.

Більшість процесів промивання починаються на середній глибині занурення з метою розчинення пухких дисперсних забруднень. У разі більш фіксованого забруднювача його можна видалити на наступному етапі зі зменшеною глибиною занурення, що дає більш енергійний механічний вплив.

Зазвичай при розробці процесу прання виділяють три рівні глибини занурення:

Рівень рідини в барабані пральної машини залежить від типу і розмірів машини. Чим більше ємність барабана, тим нижче рівень рідини в сантиметрах для відповідного рівня занурення.

Сучасні пральні машини оснащуються датчиками глибини занурення з метою забезпечення відповідного механічного впливу на трьох рівнях занурення

Температура

Нагрівання миючих розчинів має дві функції:

— викликати набряк тканинних волокон;

— прискорити хімічні реакції, пов’язані з пранням. Підвищення температури середовища на 10 градусів призводить до подвоєння швидкості реакції.

У переважній більшості випадків процес прання починається при відносно низьких температурах, щоб на тканині або в її волокнах не закріплювалися забруднення ні на даному етапі процесу прання, ні на наступних етапах.

У професійному митті прийнято виділяти три рівні температури:

низький (до 40 градусів)

середні (від 40 до 60 градусів)

високий (більше 60 градусів),

Миючи засоби і хімікати

Мило і синтетичні дерергенти- це поверхнево-активні речовини (ПАР), призначені для зниження поверхневого натягу води, що повинно привести до більш повного змочування волокна і до видалення забруднювача з подальшим його утриманням в суспензії. Утримання забруднювача в суспензії запобігає його повторному відкладенню на волокно.

Синтетичні миючі засоби зазвичай призначені для емульгування (перетворення в емульсію) певних видів масел і жирів (тобто вони є вузько направленими миючими засобами). Це означає, що ступінь забруднення і тип забруднювача визначають, якими специфічними властивостями повинен володіти ПАР і скільки цієї ПАР потрібно для миття.

Традиційно мило вважається хорошої якості, якщо в процесі прання з’являється досить рясна піна (тобто якість мила оцінюється за кількістю піни).

Ефективність синтетичного миючого засобу найчастіше не має нічого спільного з піноутворенням, а значить, по піні його оцінити не можна. Ефективність ПАР повинна оцінюватися шляхом експериментального промивання спеціальних пробних зразків. Стан цих зразків визначає потенціал того чи іншого миючого засобу для видалення забруднень і збереження білизни.

Луг

Луг включають до складу мила з метою запобігання гідролізу або розкладання мила. Луг також входить до складу синтетичних миючих засобів, створюючи комплексний або багатоцільовий продукт. Справа в тому, що луг здатний вирішити ряд проблем:

— підсилюють миючу здатність;

— омилення (тобто розкладання) натуральних жирів і масел;

— пригнічують кислотність деяких забруднювачів.

Для більшості промивних систем рекомендуються такі рівні концентрації лугу в миючому розчині:

Слабе забруднення, І мийка – 1,4 г/л

Середня забрудненість, ІІ мийка– 1,2 г/л

ІІ мийка – 1,8 г/л

Сильне забруднення, І мийка – 1,2/1,4 г/л

ІІ мийка – 1,8 г/л

III мийка – 2,0 г/л

Час

Тривалість процесу прання повинна плануватися з урахуванням наступних факторів: часу перемішування, рівня забруднення, миючої здатності миючого засобу.

Час змішування — це час, необхідний для досягнення однорідності хімічного складу і концентрації миючого розчину за обсягом ванни і за речами закладки. Час перемішування збільшується при наступних параметрах:

— ступінь навантаження (половина навантаження, повне навантаження);

— розмір машини;

— швидкість розчинення хімічних речовин.

Як показує практика, час перемішування пральних машин з навантаженням до 50 кг становить в середньому 1 хвилину.

Тривалість процесу прання залежить від рівня забруднення, але не всі фактори цієї залежності можна однозначно оформити. Відомі деякі складові цієї залежності:

чим вище ступінь забруднення, тим коротше повинна бути перша мийка. Справа в тому, що тривала мийка з сильним забрудненням призводить до руйнування суспензії через занадто великої кількості забруднюючих речовин в розчині, і як наслідок — до повторного осадження цього забруднювача.

Різні миючі засоби мають різну миючу здатність, але незалежно від того, чим вище рівень проникнення забруднювача, тим довше потрібно для ефективного прання.

Практика підказує, що мінімальні часові цикли прання (тобто час прання при заданих температурах) такі:

дроблення забруднень — 5 хв;

перше прання — 5 хв;

друге прання — 6 хв;

третє прання — 8 хв.

До кожного з перерахованих вище інтервалів слід додати час перемішування і час, необхідний для досягнення мийним розчином заданої технологією температури. Слід зазначити, що фактичні часові цикли за рахунок «добавок», які сильно залежать від параметрів того чи іншого процесу прання, можуть істотно відрізнятися від мінімально заданих тимчасових циклів.

Полоскання

Мета полоскання — розчинити і змити з білизни залишки миючих засобів і забруднень. Якщо після прання в тканині залишається багато хімічних матеріалів, такі вироби (білизна, одяг) надають дратівливу, а іноді і алергічну дію на шкіру людини. Крім того, надмірно високий вміст залишків миючих засобів в текстильному матеріалі може стати причиною його пожовтіння при прасуванні.

Для пральних машин задовільного полоскання можна домогтися трьома полосканнями за умови, що після гарячого прання в процес прання входить проміжний віджим, а також проміжний віджим після першого і другого полоскання.

Мінімальний час кожного полоскання — це просто час перемішування, виміряне з моменту досягнення запланованої глибини занурення для заданого полоскання.

При пранні тканин з вінілового волокна (поліестеру) або суміші вінілового волокна і целюлози дуже важливо поступово і повільно охолоджувати білизну після гарячого прання до температури, при якій ймовірність теплового удару мінімальна. Перед початком холодного полоскання температура білизни не повинна перевищувати 57 градусів, при цьому важливо, що охолодження слід завершити перед додаванням великої кількості холодної води. Така ж умова повинна бути дотримана і перед будь-яким віджимом.

ГОСТ Р 52058 – 2003 «Послуги пралень. Загальні технічні умови» встановлює:

п. 5.13 Після полоскання на виробах не повинно залишатися лугів. При повному вимиванні лугів водневий показник (рН) розчину з останнього полоскання повинен бути не більше 8. При виявленні лугу проводиться додаткове полоскання.

п. 6.3 Лужність води після останнього полоскання має перевищувати 0,3 мг-єкв/л.

п. 6.4 На випраних виробах не допускаеться остаточна кількість аніонных поверхнево-активних речовин (АПАР).

Ефективність полоскання можна визначити, титруючи воду, злиту з машини після полоскання. Збирають проби води в мензурки з системи та після остаточного полоскання. Додайте до них кілька крапель універсального індикатора. Якщо обидві мензурки мають однаковий колір рідини, то можна стверджувати, що полоскання ефективно.

Прміжний віджим

Призначення проміжного віджиму є зменшення перенесення і кількості залишкових миючих засобів в білизні.

Проміжний віджим корисний перед полосканнями і між полосканнями. Проміжний віджим не повинно здійснюватися між мицками і після прання, в промивній рідині міститься велика кількість забруднень, тому це призведе до багаторазового осідання забруднюючої речовини на білизні.

Дезинфекція

Білизна, яка потребує дезінфекції в процесі прання, обробляється при температурі, необхідній для дезінфекції, і на час, який не менше зазначеного мінімуму. Слід враховувати, що час перемішування і досягнення заданої температури в цей мінімум не входить.

Поширені комбінації температури і часу для дезінфекції інфікованої білизни, придатні для більшості видів інфекцій, перераховані нижче.

Останній рядок в таблиці відповідає невеликому набору особливо небезпечних інфекцій, крім віспи, сибірської виразки, черевного тифу, чуми, які вимагають консультації фахівця — епідеміолога

Відбілювання

Відбілювання є потенційно найнебезпечнішою операцією з усіх, що використовуються при пранні, а відбілювач, відповідно, є дуже небезпечною речовиною для тканини. Необхідно розібратися в тонкощах процесу відбілювання і розібратися в особливостях застосування різних відбілювачів.

Основна мета відбілювання — взагалі не видаляти плями, а в тому, щоб видалити тільки ті плями, які залишаються після прання. Відбілювачі є окислювачами, і ефект від їх застосування заснований на фізико-хімічному явищі, що багато кольорові речовини при окисленні стають або безбарвними, або розчинними у воді.

На відбілювання покладається допоміжна задача по плямовиведенню з виробів. Колір виробів, які пройшли всі етапи прання, визначається не якістю відбілювача, а правильно підібраним процесом прання і відповідним етапом плямовиведення.

Побічним ефектом регулярного відбілювання білої білизни є певна деструкція тканинного волокна. Будь-який окислювальний відбілювач діє як на пляму, так і на волокно одночасно. Щоб зменшити негативний вплив процесу відбілювання, необхідно правильно підібрати вид хлорного вапна, його концентрацію, температуру водного розчину.

Крохмалення

Крохмалення (оздолення)

служить для додання білизні відповідних властивостей (зменшення зім’ятості, драпіруючи властивості та інші). Крім того, крохмаль протидіє, як самому забрудненню, так і проникненню забруднювача в структуру тканини.

Рекомендується накрохмалювати все нижню білизну, за винятком нижньої білизни перукарень, махрових, дитячих виробів, ковдр та інших пухнастих речей.

Існує три види обробки: м’яка, середня і тверда. М’якій обробці піддають постільна білизна, нижня білизна, чоловічі сорочки, трикотаж; середня — столова білизна (скатертини, серветки), халати; жорстка обробка використовується для комірів і манжет сорочок та інших виробів.

Для прикраси використовуються крохмалі (оздоблювальні суміші), які бувають натуральними, синтетичними і змішаними.

Для нанесення крохмалю на білизну зазвичай після остаточного полоскання використовується окремий етап процесу. Натуральний крохмаль вимагає температури понад 28 градусів, часу близько 10 хвилин і низького рівня занурення.

Тверда обробка крохмалем виконується двома способами: спочатку продукт піддається м’якій обробці в машині, потім перед прасуванням на оброблені деталі вручну наноситься свіжоприготований розчин крохмалю за допомогою жорсткої щітки. Перед кожним застосуванням крохмальний розчин ретельно перемішується.