З кожним технологом хімчистки таке може трапиться, і це навіть не залежить від його охайності або ступеня відповідальності. У головному знарядді праці, машині хімчистки, з’являється неприємний тухлий «рибний» запах. Розберемося в причинах і способах їх усунення.

         Перша причина, і найпоширеніша, закислення перхлоретилену. Найважливішим показником оптимальної роботи перхлоретилену є його водневий показник (рН). Тільки свіжий заводський розчинник містить достатню кількість стабілізатора. Оптимально стабілізований перхлор має значення рН 7.5 — 8.5. У процесі чищення стабілізатор витрачається за допомогою реакції з жирними кислотами, і значення рН може опуститися нижче 6 (ПХЕ стає кислим). Додавання свіжого розчинника не компенсує втрату стабілізатора. Кислий ПХЕ не стабільний і розщеплюється з утворенням соляної кислоти. Це може призвести до корозії машини хімічного чищення і дефектів волокон тканини, зриву барвника і появи неприємного «рибного» запаху. Необхідно пам’ятати і суворо дотримуватися основних правил — дистиляції можна піддавати тільки не закислений ПХЕ (значення рН водного екстракту ПХЕ в межах 7.5 — 8.5). В іншому разі виникає небезпека відносно швидкої корозії дистиляційного обладнання та трубопроводів, більш високого ступеня розкладання ПХЕ, та й сам регенерований розчинник буде «кислим» і непридатним для подальшої стабілізації та повторного використання. Якщо відпрацьований ПХЕ має показник рН < 7.0, до нього перед перегонкою слід додати невелику кількість розкислювача для перхлоретилену (PH-буфер «Унікс-Клін», ADSORBON, аналогічні препарати інших виробників).

Значення рН розчинника потрібно постійно відстежувати. Виконується це таким чином:

— забір води з водовідділювача (вимірювання рН тестовими смужками або pH-метром);

— забір перхлоретилену з робочого бака: змішати з невеликою кількістю дистильованої води 1:1, ретельно збовтати, дати відстоятися і заміряти рН верхнього шару води після поділу суміші на дві частини.

         Друга причина появи неприємного запаху, це зараження перхлоретилену гнильною бактерією. Це може статися у випадку несвоєчасного контролю за станом водовідділювача і його очищення, скупченням ворсу, пилу та інших нерозчинних речовин у важкодоступних місцях машини, а також у разі невідповідності якості перхлоретилену. Як не дивно, Ви можете придбати вже «заражений» перхлор. Це відбувається через безліч чинників: зниження кількості виробників, монополізацію виробництва (що спричиняє неналежний контроль якості), подовження логістичних ланцюжків, неналежне зберігання. Проблема в тому, що визначається це не відразу, а через два-три місяці після початку використання, коли з машини починає виразно відчуватися запах тухлої риби.

Вирішення цієї проблеми випливає з вирішення проблем із закисленням перхлоретилену і подальшим очищенням і дезінфекцією машини. З початку очистіть водовідділювач. Стабілізуйте розчинник і прочистіть чистим перхлором барабан і систему машини хімчистки з використанням спеціальних засобів (Унікс-Клін «Z», PERAMON, іншими аналогами).